Про місто Підприємства та бізнес Міська влада Гуманітарна сфера Сервіс та відпочинок
Міські оголошення
Робота
Фотогалерея
Міський Форум

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна сторінка

Візитівка міста

Міські новини

Пошук у новинах

Архів новин

Довідкова служба


Загрузка...
Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

13-05-2014

Сєвєродонецьк: острівець спокою у буремному Донбасі. Місто проти Януковича, Росії, «хунти» і «народної влади»

Вони не люблять Януковича, але чинну владу люблять ще менше. Більшість з них не прагне до Росії, але Україною вони теж невдоволені. Сєвєродончани живуть з відчуттям, що весь довколішній світ з’їхав з глузду, і радіють лише одному: «У нас, слава богу, не Славянск!» …Нинішні відвідини малої батьківщини залишили по собі двояке враження.

…Нинішні відвідини малої батьківщини залишили по собі двояке враження. З першого погляду, Сєвєродонецьк видається тихим острівцем серед буремного Донбасу: ані танків, ані гранатометів, ані бронетранспортерів. Навіть барикад – і тих нема. Мої друзі і знайомі, як і завжди, зайняті цілком мирними, буденними справами: хтось робить ремонт, хтось святкує день народження, хтось готується влаштовувати дитину до школи. Однак через всю цю звичну буденність раз у раз пробивається тривога: що буде далі?

Цей матеріал не претендує на аналітичний розбір ситуації. Швидше, це просто кілька нарисів про побачене і почуте: врешті-решт, автор їхав не у робоче відрядження, а у законну відпустку із цілком зрозумілим (хоча й за умовчанням нездійснимим) бажанням – хоча б на тиждень відпочити від політичних новин. Але, як відомо, навіть якщо ти не цікавишся політикою, вона все одно продовжує цікавитися тобою. А політикою у Сєвєродонецьку, як і усюди, зараз просочене все: від розмов у тролейбусі до ліхтарних стовбів, на яких подекуди вісять папірці з «Луганською народною республікою» у вигляді контуру області, розмальованого у червоно-синьо-чорний колір. Окрім цього картографічного креативу жодної корисної інформації папірці не пропонували: лише закликали прийти 11 травня на референдум, щоб «не проспать свое будущее».

Подібних «прикмет часу» у місті досить багато. Над міськрадою на площі Леніна майоріє щось на кшталт прапору Донецької народної республіки, тільки що без двоголового орла. Природу цього вексілологічного феномену самі городяни пояснити до ладу не можуть. Більшість з тих, кому я задавав це питання, висловлювали думку, що це «флаг Юго-Востока», хоча яка конкретно територія входить до поняття «Юго-Восток», достеменно ніхто відповісти не зміг.

Прапор з’явився над міськрадою після першотравневого мітингу, коли мітингарі виставили меру вимогу зняти з даху український прапор. За місцевими чутками, мер Казаков сказав: «Вешайте, что хотите, только чтобы все было тихо и без стрельбы». Відразу ж після цього активісти пересварилися між собою, який саме прапор вивішувати. Спочатку замість державного на дах мерії водрузили прапор Сєвєродонецька (золотий сокіл на жовто-блакитному тлі), але не всім сподобалася кольорова гама. Довелося терміново все переформатовувати: сєвєродонецький прапор зняли і замість нього вивісили «флаг Юго-Востока». Там він майоріє і досі. Нечисленні перехожі на площі Леніна (старий район, місце тихе) флегматично кидають на нього оком  і поспішають далі у своїх справах. Схоже, переважній більшості, як і меру, глибоко все одно, що там вісить – «только б не было войны»…

Про Росію, Януковича, «народную власть» і «хунту»


До Росії, всупереч розповсюдженій думці, в Сєвєродонецьку прагнуть далеко не всі. Хоча певний відсоток бажаючих і знаходиться. Аргументи різняться: від «это наша историческая Родина» до «Украина – это все равно недогосударство». Утім, більшість тих, з ким довелося спілкуватися, відокремлюватися від України не бажають. «А зачем? – питають мене. – Сделать нормальную федерализацию, чтобы все деньги в Киев не уходили и чтобы к нам со своей идеологией не лезли, да и все. А границы переделывать – это полный бардак будет».

Однак і сваритися з Росією ніхто хоче: багато з міських підприємств та проектних установ або мають значну частку російського капіталу, або живуть за рахунок російських замовлень. «Если не будет заказов из России, на что мы жить будем? Украина заказов не дает, а если и дает, то за копейки», – скаржиться колишня однокласниця, яка нині працює в одному з проектних інститутів.

Що ж до Лягіних-Болотових-Стрєлкових та інших «діячів» луганських та донецьких «республік», то до них городяни ставляться із зрозумілим скептицизмом. Кажуть, що знати не знають, хто це такі і звідки вони взялися. «Да, небось, бандиты какие-то, – висловлює думку один зі знайомих. – Кто там их выдвигал, кто там за них голосовал? Вообще непонятно, откуда они появились. Но, с другой стороны, чего ж ты хочешь – Турчинова с Яценюком тоже никто не выбирал. Они там сами в Раде между собой проголосовали, а потом вдруг раз – вылезли страной руководить! С чего, спрашивается? Майдан их, что ли, выдвинул? Так какое мне дело до Майдана? Почему он за нас всех решать хочет?»

Основних претензій до нової влади дві: спроба скасувати «мовний закон» (яку місцеві мешканці сприймають як особисту образу) та трагедія в Одесі: «Людей живьем сжигали, а теперь власть отмазаться пытается! Да на хрена такая власть?!», – обурено кажуть мені.

Однак і від попередників Яценюка з Турчиновим сєверодончани далеко не у захваті. «Нам самим этот Янукович поперек горла, – заявляє одна з моїх співрозмовниць. – Но почему нельзя было нормально дождаться следующих выборов? Выбрали бы кого-то поприличнее. А так черт-те что получилось».

Про чутки


Чутки містом курсують регулярно і здебільшого являють собою фольклорно-політичний різновид сценаріїв фільмів жаху. Головним героєм сценарію очікувано є «Правий сектор». У черзі у супермаркеті якась жіночка узахльоб розповідає, що ПС їде до Сєвєродонецька на бронетехніці. «А на летающих тарелках он к нам не летит?» – скептично питають з черги. Думки розділяються: хтось вірить у страшну правосекторну загрозу, хтось висловлюється у дусі «да задолбали вы вашими страшилками». Утім, коли одного дня увечері бозна звідки з’являються чутки, що «Правий сектор» таки приїхав і тепер ходить по квартирах та перевіряє у всіх паспорти, мешканці стривожуються. «Я тебя прошу, иди домой, – телефонують мені мої рідні. – Не знаю, кто там ходит или не ходит, но все равно возвращайся, нам спокойнее будет». Поруч зі мною вулицею поспішає молода мама з дитиною дітсадівського віку. «Да иду уже, иду! – роздратовано каже вона у слухавку. – Нет, на улице все тихо… Да успокойся ты, идем уже!… Женя, пошли быстрее, папа волнуется!»

Паніка, однак, охоплює далеко не всіх. Підлітки у дворах продовжують гасати у футбол, а бабусі на лавочках обговорюють життєво важливу тему: як часто треба поливати бузок у палісаднику. Бузок у Сєвєродонецьку, до речі, квітне на славу: палісадники духмяніють на заздрість усім парфюмерним фірмам світу…

Зрозуміло, що ніхто по квартирах не ходить і жодних паспортів не перевіряє. Вранці місто з полегшенням прокидається: все мирно, все спокійно. Наступає новий день, який принесе нові події – і, звісно, нові чутки.

Про дійсність


Основну думку сєверодончан про те, що відбувається у місті, можна сформулювати наступним чином: «Слава богу, что у нас тут не Славянск и никто не стреляет». Однак одна перестрілка таки відбулася: на вулиці Донецькій невідомі обстрілюють машину місцевої служби таксі «Двойка». Міліція, як водиться, заявляє, що веде розслідування, а у місті народ судачить про «бизнес-разборки» між конкурентами.

А ось вже не «бизнес-разборки»: 7 травня четверо озброєних людей захоплюють будівлю місцевої прокуратури. На цей раз обходиться без стрілянини: працівникам оголошують, що усі вони йдуть у відпустку до дванадцятого числа, і працівники слухняно підкоряються. Згодом двоє з чотирьох нальотчиків йдуть з приміщення, а решта двоє залишаються – охороняти. Спочатку містом ходять чутки, що це все підступи горезвісного «Правого сектору», потім думка змінюється: кажуть, що це люди ЛНР. Утім, самі нальотчики офіційно нікому не представляються і заяв не роблять. Що ж до міліції, то вона флегматично спостерігає за тим, що відбувається, але реагувати ніяк не реагує.

Мешканці міста, у свою чергу, долею прокуратури теж не дуже переймаються – ну, захопили, так захопили, – але з великим інтересом читають на українських сайтах новини «від Тимчука» про сотні озброєних терористів у Сєвєродонецьку. «Сотень терористів» у місті ніхто не бачив (хіба що тих двох, у будівлі прокуратурі), тому Тимчуку віри не ймуть – особливо після того, як «Кореспондент» передруковує цю новину, розпочавши її словами «В Северодонецке (Донецкая область)…». Щоправда, редактори досить швидко виправляють Донецьку область на Луганську, але сєвєродончани ще довго обурено постять скріншоти попередньої версії на міських форумах. Традиційно вразливе місце Сєвєродонецька: місцеві мешканці не зносять, коли хтось плутає, де знаходиться їхнє рідне місто. «Да что они в Киеве вообще о нас знают? – обурено питають мене. – Вечно пишут муть какую-то – на карту посмотреть трудно, что ли? А еще вечно выставляют нас какими-то урками и дебилами. Да у нас процент населения с высшим образованием больше, чем в Киеве!»

(Останнє, до речі, близьке до істини: у місті з 110 тисячами населення працює близько двох десятків НДІ та проектних фірм. Основний напрямок діяльності – технологічні розробки для хімічного виробництва, традиційно сильна сторона міста ще з радянськіх часів, коли до Сєвєродонецька направляли випускників технологічних вузів з усього Союзу).

Однак незважаючи на всі образи на українські ЗМІ, городяни зовсім не відчувають захвату, коли місцеве кабельне підприємство раптово перестає транслювати українські канали. Замість них увечері 7 травня  на екранах з’являється напис, що трансляція припинена «по требованию штаба армии Юго-Востока г. Северодонецк» (цитата дослівна). «Вцілів» лише канал «24» – на його частоті веде мовлення місцевий телеканал «СТБ». Кабельний провайдер «Вокар-холдінг» оприлюднив заяву (http://sever.lg.ua/2014-05-08-otklyuchenie-ukrainskikh-kanalov-v-severodonetske), у якій йдеться, що трансляція була припинена через загрози працівникам кабельної мережі. «Мы понимаем, что это требование (відключити українські телеканали – ПіК) напрямую нарушает действующие законы Украины, но  вынуждены его выполнять, так как существует реальная угроза прекращения трансляции всех телеканалов. Отсутствие вышеперечисленных каналов, в списке транслируемых, является временной мерой и мы, вместе с Вами, надеемся на скорейшее возобновление их работы»,  – йдеться у заяві.

Про 9 та 11 травня


Перед Днем перемоги у місті циркулює багато чуток про можливі провокації. Навіть хімкомбінат «Азот» (найбільше підтриємство міста, яке, доречі, належить фірташівській  DF Group) призупиняє роботу і терміново вивільняє амміакосховище. Як пояснюють працівники, аміаку та його похідних там вистачить на такий вибух, що «Чернобыль вам просто шуткой покажется».

Однак, незважаючи на всі ці апокаліптичні очікування, на святковий мітинг 9 травня народ йде, причому йде навіть молодь, яка раніше подібними заходами переймалася мало. «Раньше не ходил, но теперь пойду, – каже син одної з моїх знайомих. – И пусть попробует кто-то наших дедов обидеть!

На щастя, ніхто нікого навіть і не намагається образити і святкова хода відбувається мирно. Досить спокійно проходить і 11 травня – день референдуму, оголошений «Луганською народною республікою». Біля дільниці на вулиці Курчатова навпроти ринку «Успех» (більш відомого під неофіційною, але дуже популярною назвою «Хитрый рынок»), зранку починає кучкуватися народ. Голосуючих таки дійсно багато, хоча реальну явку неозброєним оком оцінити важко: виборчих дільниць мало, у порівнянні з минулими парламентськими виборами відкриті далеко не всі. Проводжу телефонний експрес-опрос серед родичів та знайомих: чи ходили вони на референдум та, якщо так, то за що голосували. Виявляється, що ходила добра половина. Більшість розповідає, що голосувала за підтримку ЛНР, хоча після подальших розпитувань виявляється, що цю «підтримку» кожний розуміє на свій лад. Хтось каже, що це відокремлення від України: «Задолбало жить в такой стране!». Хтось вважає, що своїм вибором він проголосував зовсім не за відокремлення, а лише за федералізацію: «Нам нужно нормальное самоуправление». Сходяться в одному: своїм голосуванням вони хочуть показати, що не бажають жити «по указке турчиновской власти».

Ті ж, хто проігнорував референдум, теж мають на те свої причини. Одні звично побоялися провокацій («Кто ж его знает: придешь на участок, а там какой-нибудь дебил стрелять начнет»). Інших не влаштовує розпливчаті формулювання у бюлетені: «Непонятно, что нам предлагают под видом этой ЛНР и что это вообще такое, – каже одна з співрозмовниць. – Это как должно выглядеть – регион в составе Украины? Или отдельное государство? И если отдельное, то кто им будет управлять и как оно собирается жить дальше – в смысле экономики? Я не могу голосовать неизвестно за что».

Утім, очевидно, що певна частина городян за це «неизвестно что» проголосувала. Що буде далі – не знає ніхто. Сподіваються лише на одне: що воєнних дій у Сєвєродонецьку не буде. «Лишь бы не было войны…»

 

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

TyTa

http://www.promdressess.org/ | Borse Louis Vuitton Outlet | nikefreerun2france.fr | http://www.nikeairmaxpascher.org/ | Christian louboutin chaussure | Chaussures Christian Louboutin Pas Cher | http://www.promdressmall.org/ | Iphone 6 Case | Sherri Hill Prom Dresses | http://www.finaljersey.com/ | Sac Michael Kors Pas Cher | Goyard St. Louis Tote | Canada Goose Sale | Kobe Bryant Jersey | Patrick Sharp Jersey | http://www.saclv.org/ | http://www.lightningstanley.com/